10 дітей, які вижили на “Титаніку” та їхні неймовірні історії порятунку

Катастрофа “Титаніка” – затоплення непотоплюваного корабля – стала однією з найбільш травматичних та жахливих подій в історії. А завдяки безсмертному фільму Джеймса Камерона, знятому у 1997 році, “Титанік” став найвідомішим затопленим кораблем у світі.

У фільмі справді відтворені ті жахливі події, коли в ніч на 15 квітня 1912 року в замерзаючій холодній воді Атлантичного океану загинули тисячі людей, а “Титанік”, який вважався непотоплюваним кораблем, пішов на дно так і не завершивши свій перший рейс.

Але мало хто знає, що історія про кохання Роуз і Джека – головних героїв фільму – є художнім домислом. Хоча насправді, в історії катастрофи “Титаніка” можна знайти безліч як сумних історій про смерть і втрату, так і героїчних історій про виживання.

Слід зауважити, що на “Титаніку” перебувало 1 324 пасажири та 899 членів екіпажу. Із них врятуватися вдалося лише 706 особам. І якщо дорослим впоратися з пережитим було складно, то що ж тоді говорити про дітей? Ось 10 приголомшливих історії дітей, які вижили на “Титаніку”.

1. Роберт Дуглас Спедден

На момент кораблетрощі маленькому Роберту було 6 років. Він був на кораблі разом зі своїми матір’ю та батьком. Аби не налякати маленького хлопчика, його мати та няня сказали, що насправді нічого страшного не відбувається – вони просто збираються у “поїздку, щоб побачити зірки”.

Роберту пощастило – його посадили на один з останніх рятувальних човнів, а його мати була останньою жінкою з дитиною на руках, які вдалося сісти у шлюпку.

Через рік після катастрофи мати Роберта, Маргарет Спедден, написала книжку “Polar the Titanic Bear”, в якій ідеться про подорож плюшевого ведмедика на Титаніку. Цю історію вона подарувала своєму сину на Різдво.

Однак нещастя таки не оминулого малого хлопчика. Через два роки після дивовижного порятунку, 8-річний Роберт загинув в автокатастрофі.

2. Вільям Картер II

Вільяму Картеру, або Біллі було 11 років, коли він разом із сім’ю ступив на борт Титаніка. Сім’я Картерів була однією з найбагатших на кораблі, тож Біллі подорожував першим класом.

Коли Титанік врізався в айсберг, сім’я Картер вийшла на палубу, аби потрапити в рятувальну шлюпку. Маму і сестер Біллі одразу ж посадили на борт, однак самому хлопці сказали, що він вже занадто дорослий, а в рятувальні шлюпки у першу чергу садять маленьких дітей та жінок.

Але місіс Картер не розгубилася: вона знала деякий свій одяг і замаскувала Біллі під дівчинку. Так 11-річний хлопець зміг вижити в одній з найстрашніших катастроф людства.

3. Єва Харт

Коли Єва Харт разом із батьками ступила на борт океанського лайнера, їй було всього 7 років. Сім’я Харт подорожувала другим класом. Саме мати Єви, Естер, під час сходження на борт корабля сказала відому фразу: “Називати корабель непотоплюваним – це все одно, що кидати виклик Господу”. Після зіткнення Титаніка з айсбергом, Єві разом із матір’ю вдалося сісти у шлюпку, проте її батько загинув у крижаній воді Атлантичного океану.

Однак історія Єви має щасливе закінчення. Після аварії вони з матір’ю повернулися назад в Англію, після чого її мати вийшла заміж вдруге. Протягом усього життя Єва пропрацювала в різних професіях: співачкою в Австралії, потім організатором британської консервативної партії і якийсь час служила суддею в Англії.

Серед тих, хто врятувався Єва була одним із найзатятіших критиків роботи “White Star Line” щодо кількості рятувальних шлюпок. У 1994 році вона випустила автобіографію “Тінь Титаніка – Історія тієї, що вижила”. Єва померла від раку 14 лютого 1996 року в себе в хоспісі в лондонському окрузі Чадвелл-Хіт.

Епізод прощання Єви з батьком був відтворений в “Титаніку” Джеймса Кемерона. Єва померла незадовго до початку зйомок фільму, а інтерв’ю з нею були включені в документальний фільм.

4. Джин Хіппак

16-річна Джин Хіппак подорожувала на “Титаніку” разом зі своєю матір’ю Ідою. Тієї весни вони удвох подорожували Європою – так вони двоє намагалися подолати дипресію, що виникла після пережитої катастрофи, коли в страшній пожежі загинули двоє молодших братів Джин. Але вони не знали, що доля готує для них попереду…

На момент зіткнення корабля з айсбергом Джин та Іда спали і прокинулися лише тоді, коли почули галас та крики. Коли вони вийшли з кімнати і запитали одного з працівників корабля, що сталося, він виглядав стурбованим, але сказав, що все в порядку і жінкам краще повернутися до своєї каюти.

Але Джин та її мати змусили робітника сказати правду і відвести їх до рятувальних шлюпок. Спочатку жінки вагалися чи сідати їм у шлюпку, адже до кінця не вірили, що Титанік таки потоне. Та все ж вони таки сіли, а коли шлюпка відплила на дальшу відстань, Джин повернула голову, щоб подивитися на корабель і побачила, як він розколовся і погасло все світло.

Джина Хіппак спокійно померла у своєму будинку у Віанно, штат Массачусетс, у віці 79 років, 14 листопада 1974 року.

5. Брати Навратіль

4-річний Мішель та 2-річний Едмон, родом із Франції, подорожували на кораблі разом зі своїм батьком Мішелем Наратвілем старшим в якості пасажирів другого класу під фальшивими іменами. Справа в тому, що батько викрав хлопчиків від своєї колишньої дружини, та втікав із ними до США.

Коли корабель почав тонути, батько загорнув хлопців у теплу ковдру, взяв на руки і пішов на палубу до рятувальних шлюпок. Оскільки навколо шлюпки виставили оточення з матросів, аби туди могли сідати тільки жінки і діти, Мішель-старший зумів передати дітей на руки пасажирці 1-го класу 24-річній Маргарет Бештейн Хейс. Мішель і Едмон врятувалися в останній спущеній на воду шлюпці.

Пізніше Мішель-молодший згадував, що останнім, що він почув від батька, було: “Мій хлопчику, коли ваша мати знайде вас, а вона, звичайно ж, знайде, скажи їй, що я любив її ніжно і люблю досі. Скажи їй, що я очікував, що вона поїде за нами, щоб ми могли щасливо жити разом в умовах миру і свободи в Новому Світі”.

Так як хлопці були зовсім маленькими і не говорили по-англійськи, вони не могли назвати себе, а оскільки їх батько потонув, а на кораблі вони були під фальшивими іменами, то Мішель і Едмон були єдиними неідентифікованими дітьми серед тих, що вижили і тому преса охрестила їх як “сироти Титаніка”. Маргарет Бештейн Хейс, якій Мішель-старший передав хлопчиків при посадці в шлюпку, вміла говорити по-французьки і на деякий час прихистила братів у себе вдома в Нью-Йорку.

Пізніше мати хлопчиків, Марчелла Навратіль, впізнала синів на фотографіях в газетах і 16 травня приїхала за ними в Нью-Йорк. Разом вони повернулися назад до Франції.

Згодом Мішель Навратіль став професором філософії та помер у 2001 році у віці 92 років. Його молодший брат Едмон був архітектором та помер у 1953 році у віці 43 років.

6. Мадлен Віолет Меллінгер

Мадлен Віолет Меллінгер було 13 років, коли вона разом зі своєю мамою подорожувала Титаніком як пасажири другого класу. Її мати саме отримала роботу економки в Беннінгтоні, штат Вермонт, в маєтку сім’ї Колгейт (Colgate), які заснували бренд зубної пасти. Тож вона із донькою вирушила до США на Титаніку за новим життям.

Коли Титанік зіткнувся з айсбергом, Мадлен разом із матір’ю встигли сісти в рятувальну шлюпку і врятуватися. Згодом доросла Мадлен емігрувала в Канаду, де одружилася із банкіром і народила чотирьох синів. Жінка померла у віці 77 років в Торонто.

7. Джек Тайєр

Історія порятунку Джека Тайєра – це історія неймовірного везіння. 17-річний юнак подорожував на Титаніку разом із батьками та друзями. Коли Титанік почав тонути, він із другом гуляли кораблем. Подолавши складний шлях, вони дісталися палуби, але їм, з огляду на дорослий вік і те, що вони чоловіки, не дозволили сісти у шлюпку і вони спостерігали, як останній рятувальний човен залишив корабель.

Тайер і його друг вирішили, що їм доведеться стрибати в океан, перш ніж корабель затоне. Першим стрибнув друг Джека, а тоді і сам Таєйр. У воді він не знайшов свого друга і мало не втонув.

Однак Джеку неймовірно пощастило. Він озирнувся і побачив неподалік перевернутий догори дном розкладний човен. Йому і ще декільком людям, що перебували у воді, вдалося утриматися на поверхні, доки за ними не повернулася одна із рятувальних шлюпок. Джек був одним із лише близько 40 людей, котрі вижили, стрибнувши у воду.

8. Мері Коновер Лайнс

Мері Коновер Лайнс було 16 років, коли вона разом із матір’ю опинилася на борту “Титаніка” в якості пасажирів першого класу. Вони відправились у США, щоб відвідати брата Мері, який щойно закінчив навчання в коледжі.

В ніч катастрофи Мері разом із мамою були в своїй каюті. Коли жінки почули шум, вони запитали одного з членів екіпажу, що відбувається, але той наказав залишатися їм у своїй каюті, що вони і зробили. За деякий час до них зайшов чоловік із сусідньої каюти і попередив їх, щоб вони одягалися, вдягли рятувальні жилети і прямували на палубу до рятувальних шлюпок.

Прибувши на палубу, один з офіцерів посадив жінок в одну з перших шлюпок зі словами: “Ми садимо вас у шлюпку з метою запобіжних заходів. Ми сподіваємось, що ви повернетеся на корабель якраз до сніданку”.

Згодом Мері пригадувала, що коли “Титанік” затонув, вона дякувала Богу, що на той час була вже достатньо далеко, аби не чути жахливих криків людей.

9. Август Абрахам Йоханнес Абрахамссон

Августу Абрахамссону було 19, коли він опинився на Титаніку. На кораблі він був пасажиром третього класу і подорожував зі своїми батьками і двома братами. В ніч аварії Абраахамссон пізно вийшов з каюти, бо не вірив, що з кораблем щось не так.

Оскільки він дуже довго не виходив з каюти, йому не дісталося рятувального круга. Коли юнак піднявся на палубу, то попрямував до передньої частини судна, щоб подивитися, чи залишилися ще рятувальні шлюпки.

Враховуючи його вік і те, що він був хлопцем, Августу було важко сісти в човен. На щастя, він таки зміг піднятися на борт останньої рятувальної шлюпки, яка залишила корабель.

Після кораблетрощі Август повернувся назад на свою батьківщину – Фінляндію. Чоловік помер у 1961 у віці 69 років.

10. Міллвіна Дін

Міллвіна Дін була наймолодшим пасажиром Титаніка та декілька років залишалася єдиним живим свідком катастрофи. Під час катастрофи Міллвіні було всього 2, 5 місяці, її братові Бертраму – рік, матері Жоржетті – 32, батькові Бартраму-старшому – 25. Сім’я Дін подорожувала на кораблі як пасажири третього класу. Вони саме відправлялися в США у пошуках кращого життя.

Коли вночі 15 квітня корабель зіткнувся з айсбергом, Бертрам-старший вийшов з каюти, щоб дізнатися, що трапилося, а потім повернувся, допоміг дружині одягнути дітей і вивів сім’ю на палубу, де посадив в рятувальну шлюпку, пообіцявши сісти згодом в одну з наступних.

Через роки Мілвіна прийшла до висновку, що їм вдалося врятуватися виключно через те, що, завдяки батькові, вони були в числі найперших пасажирів, які опинилися на шлюпкової палубі. За часом вони були в числі перших пасажирів 3-го класу, які встигли сісти в шлюпки.

Сама Мілвіна, яка не запам’ятала самої катастрофи, тільки зі слів матері згадувала пізніше, що в їх шлюпці була істерична пасажирка, яка оплакувала свою затонулу перину. Бертрам-старший так і не вижив, і його тіло якщо і було знайдено, то виявилося в числі невпізнаних. Після кораблетрощі Жоржетта разом із дітьми повернулася в Англію.

Свого часу Мілвіна подивилася фільм “Загибель Титаніка “, який справив на неї настільки хворобливе враження, що в 1997 році вона відмовилася відвідати прем’єру фільму Джеймса Кемерона.

За кілька тижнів до смерті отримала матеріальну допомогу від Кейт Уінслет, Леонардо Ді Капріо і Джеймса Кемерона на оплату послуг будинку престарілих. Жінка померла 31 травня 2009 року в віці 97 років в 98-ту річницю спуску “Титаніка” на воду. Її прах був розвіяний 24 жовтня 2009 року в порту Саутгемптона, звідки “Титанік” почав свій перший і останній рейс.

Читайте також:

10 ДІТЕЙ, ЯКІ СТАЛИ МІЛЬЙОНЕРАМИ ЩЕ ДО ТОГО, ЯК ПОДОРОСЛІШАЛИ

10 ФУТБОЛІСТІВ, ЯКІ ПОМЕРЛИ ПІД ЧАС МАТЧУ

10 НАЙВИСОКООПЛАЧУВАНІШИХ АКТОРІВ ТА АКТОРОК ПЛАНЕТИ ЗА ВЕРСІЄЮ FORBES

Можна поділитись з друзями: